Коли Астрід Барос виповнилося десять, вона вирішила, що не бажає дорослішати: «Люди ростуть, а серця у них стискаються, і місця там стає менше». У мами тепер новий друг, у тата – нова подруга, а Астрід змушена жити на два будинки, як вахтовик у Північному морі. Батьки стали зовсім чужими і ніби перестали чути її. Астрід, яка грає роль Пеппі Довгапанчоха в шкільній постановці, не звикла пасувати перед труднощами. Вона ретельно розробляє план дій. Батьків треба змусити трохи похвилюватися. Наприклад, поїхати на добре знайомий острів у Швеції і вимкнути телефон. Вони, звичайно, приїдуть за нею, і їм пощастить поговорити. А може – чим чорт не жартує? – помиряться і знову житимуть разом. Але навіть геніальний задум не застрахований від несподіванок. Сідаючи в човен, Астрід ще не підозрює, що острів насправді не безлюдний і що його родина ось-ось опиниться в центрі детективної історії. природу, де завдяки стійкості та завзятості знаходять у собі приховані сили. Астрід – дівчисько, чиєї сміливості та винахідливості можна лише позаздрити. Повість «Ангел з Чортового острова» нагадує фільм «Королівство повного місяця» і прийде до душі всім, хто любить пригоди.