Він пише легко і начебто просто. «Начебто» — бо писати просто завжди дуже складно. Однією з головних рис його текстів є вміння викликати почуття співпереживання у читача. Вони затягують, занурюють, допомагають влізти в шкіру автора і відчути і його злість, і радість, і страх, і біль, і безшабашність, і кохання, та найголовніше — відчуття бою. Але жодна військова проза не може жити без гумору, і автор дуже вдало передає широко поширені на передові жарти та взаємні приколи у численних діалогах героїв його книги.