У секретних архівах Міністерства оборони він значиться як відставний матрос Данило Глібович Бродов. Друзі-однополчани називають його Командиром, вороги, що випадково вціліли, — ФАРШтевнем, а довгонога красуня з передсвітанкових снів — Свалідором, Хранителем Осі. Все в його житті загадково, двозначно, оповите таємницею. І не дивно, що це він, Данило Бродов, потрапляє в історію, яка вражає. В історію, де сплелися в клубок минуле та майбутнє, де встають з ніг на голову закони світобудови; в історію, що своєю суттю відкидає загальновідому історію людства. Каша заварюється почесна, крута, міжгалактичного масштабу. І розхльобувати її доведеться Бродову — простому, вірніше, ох якомусь непростому сибірському мужику, на «хаммері» якого вздовж борту написано: «Не знаючи броду, не лізь у воду»…