Вбити чоловіка — хто з нас не жив із цим кошмаром, із цією мрією, із цією наваждю? Наталя могла це зробити, у неї вистачає сміливості самої собі зізнатися у цьому. Недарма її кумир - Жорж Санд, тендітна жінка, яка обрала разом із чоловічим псевдонімом сталевий характер. Але хіба мрія та реальність, ім'я та людина, роль та актор, який її грає, завжди рівні один одному? Розіграти злочин в уяві і поплатитися за виставу, влаштовану для себе самої,— з цим Наталія має дати раду відразу після загибелі чоловіка…