Я не вірю в казки.Не вірю в кришталеві туфельки.Не вірю в чортова принца на білому коні.А Попелюшка нехай поцілує мене в зад. Я, наприклад, постійно цілую жаб. Іноді навіть жаб, чого вже там. , що казки для кретинів. Так я думала, поки в моє життя не ввалився Габріель Блек, перевернувши все вгору гальмами. якийсь похмурий секрет. Нутром чую. Тепер мені треба з'ясувати, хто він – мій принц на білому коні або горезвісний казковий лиходій. Чи вдасться мені подобра-поздорову піти в захід сонця з мріями в дусі «І жили вони довго і щасливо»? Чи по дорозі я впаду, бо спіткнуся на дурно високих шпильках, призначених виключно для жінок із суїцидальними нахилами? Переклад виконано сайтом WorldSelena: