Життя нагадує аеропорт, де оголосили затримку рейсу до Білого міста. І очікування попереду – без мети та сенсу.

Життя – це вітер, якого не втримати. Годинник, який потрібно пережити. Їх не вистачить на те, щоб зробити щось велике чи залишити аеропорт, але й тягнуться вони надто повільно, адже все, що тобі залишається – чекати. Єдине, що може статися, – випадкова зустріч. Звичайно, вона нічого не змінить, але допоможе пережити, перечекати і дочекатися... Рейсу до Білого міста.

Існує давня легенда: якщо довго дивитися на вогонь, то всередині полум'я побачиш Біле місто... Збірний образ світу, витканий нашою мрією, місця, де ми можемо просто бути собою і любити себе і всіх навколо саме за право не брехати, не вдавати кимось іншим і не докладати зусиль, щоб здаватися кращими.

Біле місто – це свобода, щастя жити без жалю.