«Геній поета вимірюється його здатністю долати час усередині себе. Ще точніше, те, що час робить з мовою. Вірші Яни Джин вражають мене неприсутністю в них часу. Цю перемогу над ним вона забезпечує його неупущення у свої вірші, зневагою до його обмежувальних ознак. Так перемагає і пророк свій час,— тим, що дивиться крізь нього, у майбутнє. Контекстуальна віртуозність поезії Яни Джин не потребує доказів: вона очевидна…Вірші Яни Джин являють собою єдність мудрості, що рідко намацується, майстерності у володінні словом і віртуозності в поєднанні звуків». Йосип Бродський