Я вирішила пофліртувати з одним хлопцем у сервісному центрі. Високий. Темноволосий. Загадковий. Навряд чи хтось мене звинувачуватиме за те, що я вирішила з ним поспілкуватися. Як і я, він приїхав до міста, щоб відвідати своїх батьків. Ми разом ходимо до одного університету. Оце збіг! Ніби наша зустріч була накреслена долею… Принаймні, я так думаю, поки не починаю скрізь натикатися на цього загадкового Тоні Сорренто. Виявляється, він ще грає в американський футбол. Не те, щоб я збиралася ганятися за гарячим качком, але добре, вмовили.

А, мало не забула. Ще він лише першокурсник. Наші батьки – бізнес-конкуренти та забороняють нам зустрічатися. Може нам спробувати бути просто друзями? Не так уже й складно. Перетворити спілкування на дружбу з привілеями? Ну не так страшно. Є лише одна проблема: я не думала, що в мене так швидко з'являться почуття. Чи варто злити батька заради цього хлопця?