«Дим ранкових вогнищ стелився по лузі, наче овчина. Розсідлані коні дрімали, збившись у табунки, вітер загортав на бік поваляні гриви та підстрижені хвости. Залиті сном бійці хропіли навколо вогнів, марили битвами, бурмотали і тривожно вигукували півслова команди. Деякі, стукаючи зубами, схоплювалися, проробляли гімнастику, потім гріли казанки, жували обваляне в сумах сало і, за звичкою все зробити квапливо, обпалюючись, сьорбали з м'ятих кухлів настояний, рівне дьоготь, міцний чай…»