Там, де ворожнеча, сіяти світ! Сьомому миротворцю Марку цей шлях видається простим і зрозумілим. Але лише до першого роздоріжжя. Адже він покликаний у світ, де жахливих чудовиськ породжують не темні боги, а людська жорстокість, де страх і невігластво здатні оживляти найстрашніші вигадки, а гнів і образа служити ідеальним підґрунтям для смертоносної магії. І згущуються породжені людською байдужістю хмари над великим містом Амархтоном, огортаючи королеву Сільвіру, що осів на його престолі. Зріє змова тих, хто звик до влади байдужості і рабської покірності і бажає перемен.А в нетрях Сплячої сельви починає свій новий шлях Сьомий миротворець. Подолаючи людську ворожнечу, жорстокість і нерозуміння, проходячи крізь лабіринт пасток власних почуттів, бажань і прагнень, він все сильніше відчуває, що таємничий, невидимий ворог відвів йому свою роль у його місії... А в цей час оголошується хтось , здатний змінити все уявлення людей про миротворців ...

Роман написаний на стику алегоричного фентезі та психологічної прози: монстри тут відповідають певним людським почуттям, настроям і переконанням, а бойова магія і майстерність володіння мечем походять з невідомо стихій людської душі. Роман є свого роду продовженням «Сьомого миротворця», проте легко читається і як окремий твір. У передісторії викладено короткий зміст «Сьомого миротворця».