Книга 1.

Для нього музика була сенсом життя, як наркотик: викликала швидке звикання і доза була потрібна щодня. Іноді мені здавалося, що його кров складається не з рідкої плазми, еритроцитів, лейкоцитів та тромбоцитів, а з нот, акордів та звуків. Улюблена гітара, з якою не розлучався ні вдень, ні вночі; шкіряна куртка, рвані джинси та незмінний "Lucky Strike". Цього хлопця більше нічого не цікавило — він жив музикою, дихав музикою, був музикою. З першої нашої зустрічі я знала, що ніколи не стану для нього такою важливою та значущою, як вона. Я знала… Але все одно поринула в його світ, щоб бути хоч трохи ближчим. Щоб полюбити музику так само, як любив він, але замість цього… я закохалася в Сіна Еванса остаточно і безповоротно. /p>