Колишній фізик, а нині інженер-будівельник Андрій Фомін випадково потрапляє з 2012-го року 1982-го. Тієї осені, коли помер Брежнєв і, фактично, завершилася ціла епоха в історії Радянської країни. Опинившись у своєму власному тілі, лише молодший на 30 років, Андрій не поспішає. Думка, що історію можна трохи підправити, хоч і спадає на думку, але поки не є основною. Він просто хоче повернутися. Назад. У звичний собі час. А шанс на це є, і непоганий. Адже там, у майбутньому, залишилися друзі, які бажають того ж таки. Проте життя – складна штука. Увійти в одну річку двічі і навіть не спробувати змінити її повільну течію майже неможливо. Ось тільки як позначаться ці зміни в майбутньому, герой роману не знає. Поки що не знає. Тим більше, що й сам він не бездоганний. Чи не лицар на білому коні. І значить помилитися може на кожному кроці. Заплутатися ненароком у бажаннях. Зруйнувавши цим як особисте щастя, так і життя близьких йому людей.