Тридцятирічна журналістка Галина Ісакова після розлучення задумала завести собаку. І завела. Та не просту, а однорічну суку англійського мастіффа, звати Варварою, вагою до 80 кілограмів. Собака виявився майже на 20 кг важчим за нову господиню, та й зростанням майже з неї. При такому співвідношенні сил налагодити стосунки не так просто. Але вони впоралися і стали разом жити, радіючи всяким радостям, але й не без проблем, звичайно, неприємностей чи хвороб. У дружбі та коханні один до одного та до форуму K-9, де із завидною регулярністю з'являлися «Варваркіні оповідання». Тепер ці оповідання, що полюбилися форумчанам, стали книгою, вірніше двома книгами. Друга - "Салют, Варварята!" — про Варварі цуценята. Обидві книги дивовижно, з іскрометним гумором написані, легко і з цікавістю читаються, і Галина, і Варвара демонструють неабиякі знання життя взагалі і психології собак і людей зокрема. Ось тому книги призначені для широкого кола читачів.