У далекому 1950 році американський математик, батько-засновник кібернетики та теорії штучного інтелекту Норберт Вінер опублікував роботу «Людське застосування людських істот» (у російському перекладі – «Кібернетика та суспільство»), в якій висловив свої побоювання, пов'язані з розвитком штучного інтелекту. Зараз, у ХХI столітті, проблема виглядає ще більш злободенною. Наша комп'ютерна залежність стала тотальною. Розваги, покупки, робота, навчання - майже все зосереджено в гаджетах розміром з долоню. Керуючись зручністю і – що гріха таїти? – лінню, ми перекладаємо на ІІ частину набридлих і нудних функцій, а найчастіше довіряємо йому й прийняття рішень. , в період «немовляти» штучного інтелекту, обернуться великими неприємностями, коли «немовля» подорослішає і подивиться на «батьків» критичним поглядом? людини та штучного інтелекту у світлі ідей, висловлених Вінером, а також у світлі нових реалій та останніх досягнень наукової думки.