Одні юні люди мріють про школу, інші юні люди бояться школи як вогню (бо вдома краще). Дядько Федір не просто пішов до школи, а повів із собою листоношу Печкіна. І Печкін вирішив стати медалістом. Єдине, що йому заважало,— це негритянська наречена, яку йому підібрав Інтернетом професор Сьомін. Тільки коли вона поїхала, Пєчкін зрозумів, що він завжди жив щасливо. Читай цю книгу— і ти дізнаєшся, що щастя не в медалях, а у свободі особистості!

Входить до: