У другому виданні книги автор, як і раніше, вважає основною версією загибелі підводного човна «Курськ» вибух перекисно-водневої торпеди та детонацію боєзапасу і наводить нові докази на її підтвердження, у тому числі факти умисного приховування командуванням ВМФ Росії, Північного флоту та Головної військової прокуратурою незадовільної підготовки корабля та екіпажу до виходу в море, конструктивних недоліків проекту 949А, про які замовчує генеральний конструктор ЦКЛ «Рубін» Ігор Спаський. Йдеться про підробку документів щодо навчання екіпажу в Центрі підготовки моряків-підводників та стану торпедної зброї. Спростовуються версії зіткнення «Курська» з американськими субмаринами, атаки підводного крейсера російськими надводними кораблями і ракетними установками наземного базування, які виникли або були розтиражовані після виходу першого видання книги. Майже всі аргументи захисту і ставляться під сумнів основні експертизи Віктора Колкутіна та Сергія Козлова. Переглядається роль деяких керівників країни, флоту та органів розслідування, які визначили долю кримінальної справи за фактом загибелі «Курська» і продовжують приховувати правду від суспільства. російського флоту на тлі трагедії «Курська».