«Топольна сережка волохатою гусеницею ковзнула по обличчю, залишивши пушинку на самому кінчику спітнілого носа. Вчепившись у міцніші гілки, Грег оглушливо чхнув, і в цей момент пролунав дзвінок. Грег скосив очі: крізь тканину нагрудної кишені підморгував помаранчевий вогник офіційного виклику. Чортнувшись, Грег влаштувався у розвилці двох товстих гілок і витяг телефон…»