Знайомство з розповідями Анатолія Шестаєва виявиться повною несподіванкою навіть для знавців літератури: до цього збірника Анатолій ніде не публікувався. І це дивно хоча б тому, що для прозаїка-початківця його розповіді цілком професійні. Вони немає головоломних сюжетів і пристрастей-мордастей: звичайна робота рядових оперів. Але показано її так, що написаному віриш і з цікавістю стежиш за подіями та за героями, які не тільки ловлять злочинців, влаштовують засідки та розслідування, а й просто живуть-п'ють чай або що міцніше, розмовляють, люблять і журяться про недосконалість нашого з вами буття.