ПОЦІЛУНОК ГОРЦЯ Щось примітивне спалахнуло глибоко всередині Конора під блискучим поглядом Лорел. Його рука торкнулася її щоки, коли він засунув її вологі пасма за плечі. Його друга рука погладила її руку, поки він весь час дивився їй в очі. Без жодного слова він нахилився й легенько торкнувся її губами, закликаючи її підкоритися.

Її губи були м’якими й теплими. Він нахилив рот до її, і вона поцілувала у відповідь, посилюючи тиск. Її пальці розчепили його спину, і він обережно притягнув її до своїх грудей. Вплив її блукаючих рук на його тіло спричинив постійний біль у стегнах, який посилився від потреби.

Він посилив поцілунок і пограв її нижньою губою, спонукаючи її відкрити йому рот. Коли вона нарешті це зробила, він пірнув, поглинувши її собою, а його руки повільно ковзали по її хребту. Вона так смакувала. Як і її аромат, її поцілунки були свіжими, новими та невинними…