У збірку петербурзької письменниці Неонілли Самухіної «Охоронець» увійшли повість «Бодигард» (Охоронець), а також кілька оповідань: «Привіт, Машенько!», «Самотність», «Ноктюрн», «Фонтан Аленбі» та «Історія одного падіння» Стиль, в якому пише Неонілла Самухіна, можна було б назвати «світлою прозою на тлі чорного буття», що найбільш яскраво виявилося в повісті «Бодигард». Жорстку та динамічну повість «Бодигард», що приваблює читача миттєво, з перших рядків і вже не відпускає до останнього моменту, можна назвати кримінальною повістю, тому що в ній присутні і охоронець, і бандитські розбирання, і таємниця, автор взагалі любить приголомшувати читача поворотом сюжету, нетрадиційною історією чи деталлю. Однак червоною лінією в ній проходить пронизлива історія кохання, яка перемагає навіть там, де панує безвихідь.