Експедиція до Патомського кратера в нетрях Ленської тайги закінчилася плачевно: я загинув, і мене перенесло в тіло молодого хлопця та ще в далекий 1975 рік. Розпал застою, а на золотих копальнях творяться темні справи та й справи: копачі хижать, несуни несуть. Дорогоцінний метал витікає повз касу. Протистоїть їм єдиний мент на величезний район — дільничний Шарипов, мій батько, який загинув у надрах тайги 75-го. Чи зможу я його врятувати? Особливо якщо врахувати, що ми опинилися по різні боки барикад.