Морські черепахи, лангусти та метелики знаходять дорогу за допомогою магнітного поля Землі. Жуки-гнійники прокладають курс по світу Чумацького Шляху. Мурахи та бджоли орієнтуються за світловим візерунком, невидимим для людини. Лосось повертається до місця свого народження за запахом. Кити пропливають тисячі миль, жодного разу не відхилившись від прямого курсу, а птахи знаходять свої гнізда на крихітних островах, багато разів перелетівши туди й назад цілі океани. Багато тварин володіють навігаційними здібностями і часто спираються в навігаційних цілях на почуття і навички, недоступні людині. А що ж людина?. не використовуючи навіть карт та компасів – не кажучи вже про GPS. Але ми здебільшого цілком покладаємось на електроніку. Ми можемо визначити своє місце розташування одним натисканням кнопки, але насправді поняття не маємо, де ми знаходимося. Повертаючись спиною до навколишнього світу, ми ризикуємо не тільки своїм фізичним і духовним благополуччям, але, можливо, і своєю безпекою. тваринним світом, але й живить у собі пристрасть вчитися, досліджувати незвідане та самовдосконалюватись.