Розповідь опублікована у збірнику «Далека та близька казка». Книга класика вітчизняної літератури адресована підростаючому поколінню. До збірки увійшли розповіді для дітей та юнацтва, написані автором у різні роки та в основному увійшли до головної книги його творчості «Останній уклін». Як пише у передмові Валентин Курбатов, друг і дослідник творчості Віктора Астаф'єва, «…він завжди писав один „Останній уклін“, збирав у ньому сім'ю, якою був обійдений у сирітському дитинстві, скликав не тільки дідуся-бабусю, а й усіх близьких та далеких , рідних і сусідів, всіх дівчаток і хлопчаків, всі ігри, всі малі радості та чималі суми і, здається, всі квіти та трави, дерева та річки, всіх ластівок та зорянок, а з ними і всю Батьківщину, яка є головною родиною людини, його світло та порятунок. Для себе скликав і для нас».