Б'ярні за юнацькою палкістю ненароком убив людину, і вождь поселення вікінгів дав йому меч і звелів піти на п'ять років, поки забудеться образа. Було це на зорі десятого століття, на кельтській землі, вже завойованій вікінгами. Меч - гордість і честь воїна, меч-годувальник, вів Б'ярні від однієї пригоди до іншої. Служачи Онунду Дерев'яній нозі, він навчився тримати слово і служити вірою і правдою, і через кілька років у великодньому плаванні на острів Айону, колиску кельтського християнства, він дізнався Білого Христа і став Його учнем. Разом із Рудим Торштеном та його дружиною Б'ярні мирив вікінгів із войовничими піктами, а після загибелі вождя повним небезпек кружним шляхом разом із дружиною повернувся до свого поселення, щоб заново розпочати життя землероба та воїна. Для середнього та старшого шкільного віку.