Еді працює у видавництві. І це не те, щоб робота мрії. Адже Еді мріє стати художницею. Як Артемізія Джентілескі, як Караваджо, як Ван Гог. Писати шедеври, залиті кров'ю. Еді молода, в міру цинічна, в міру безжальна. У міру нещасна. Вечорами вона пише олією, намагаючись перекласти життя на полотно. Але вранці фарби блякнуть, і їй нічого не залишається, окрім як оборонятися від розчарування, що долає її. Несподівано для самої себе вона з головою йде у відносини з чоловіком старшим за себе – Еріком. Він одружений, але це шлюб без зобов'язань. Його дружина Ребекка абсолютно не проти їхнього роману. І це має нагадувати любовний трикутник, але у світі немає місця для простих геометричних фігур. Тепер все набагато складніше. І здається, що сьогодні всі бар'єри взяті, забобони відкинуті, табу знято. Але свобода сковує серце так само, як і примус, і саме з цього відчуття народжується їдка і провокаційна «Жага».