Боягузтво і зрада на війні, через які гинули найкращі бійці, — це моральний злочин, який не прощається. Скільки років минуло після Афгана, а колишній солдат все ніяк не може пробачити зраду свого товариша по службі. Шукає його у мирному житті, знаходить та вершить самосуд. Спокійно, як належне, робить те, чого не зміг зробити тоді, в Афгані. Справедлива відплата повернулася до зрадника з минулого, наздогнала, ніби давно охолону куля або поржавілий уламок гранати. І все стало на свої місця, і знову запанувала гармонія та справедливість… Війна ніколи не відпускає тих, хто на ній побував. Вона завжди повертається, довершуючи те, що живі чи мертві не встигли зробити. І це та сувора правда, яку хоче донести до читачів автор книги, що само минуло пекло війни.