Одна з найперших моїх оповідань. Він ішов повз дерев, прямуючи до джерела світла, і раптом під його руками розсипався кущ, наче він був давно висохлим, наче він був із попелу. Чоловік озирнувся, ось ще крок назад і дерева і трава живі й зелені, а коло в яке він увійшов, було ніби висушене. Кущі та дерева були мертвими, сірими і розсипалися на порох варто було до них доторкнутися.