Справжні збори поем Володимира Набокова (1899–1977) склали як добре відомі, так і вперше публікувані твори, написані в Європі та Америці у 1918–1947 роках. Нещодавно розшифровані та новознайдені в архіві письменника поеми, серед яких «Легенда про місяць» (1920), «Електрика» (1920), «На півночі дикому» (1920), «Olympicum» (1921), суттєво доповнюють російську частину його двомовного поета багажу та відкривають невідомі сторони у його творчому становленні. У поезії знаменитого автора «Лоліти» та «Ади» виявляються витоки та передумови своєрідності його прози: тонкий психологізм, мальовнича видимість описів, точні спостереження, особлива «дзеркальність» стилю, поєднання вигадки з автобіографізмом. Вперше публікуються поеми «1» "Легенда про місяць", "Електрика", "На півночі дикому"; текст найзначнішої з ранніх поем Набокова «Сонячний сон» (1923) наново звірений з рукописом. У Додатку публікується ще одна недавня архівна знахідка, «Скаргова пісня Супермена» (1942) — оригінальна набоківська інтерпретація образу героя американських коміксів. Видання має коментарі та ілюстративний матеріал.