«У 2011 році, коли я писала „Прихований сенс: Створення підтексту в кіно“, іншої літератури на цю тему не було. Так, у деяких книгах питанням підтексту присвячувалася сторінка-друга, але не більше. Мені треба було розібратися, що мається на увазі під поняттям "підтекст", як його обговорювати та розвіяти туман навколо цієї теми. Я почала з того, що почала згадувати фільми, в яких, я точно знала, підтекст є. Тут на перший план вийшли „Тінь сумніву“ та „Звичайні люди“. Я читала сценарії, переглядала фільми, шукаючи закономірності та схожі прийоми. Завдяки цим фільмам я розширювала свої уявлення про підтекст, усвідомивши, що до цього поняття входять жести та дії, вчинки та прихований рух загального напряму внутрішньої історії. А ще я побачила, як працює підтекст в описах, таких як у сценарії „Психо“. Після виходу першого видання з'явилося ще кілька книг про підтекст, але в них йшлося швидше про письменницьку майстерність, ніж про сценарну. У ході подальших роздумів на цю тему я вирішила включити до своєї цільової аудиторії і письменників, а як приклади розглядати екранізації, щоб письменник міг проаналізувати взяту за основу книгу, а сценарист - сценарій і фільм. У другому виданні я залишила частину прикладів з першого, у тому числі класику („Психо“, „Тінь сумніву“, „Звичайні люди“), до яких додала „Дорогу змін“, „Гру на зниження“ та „Подвійну страховку“. В останньому фільмі підтекст був використаний вимушено, оскільки інакше сценарій ліг би на полицю – голлівудський кодекс виробництва не дозволяв висвітлювати такі теми відкрито. Деякі розділи доповнені розбором прикладів, де докладніше розглядається, як виглядає та діє підтекст протягом усього фільму чи книги. Якщо вам вистачає часу на знайомство лише з трьома прикладами чудового підтексту, я б порадила „Звичайних людей“, „Тінь сумніву“ та серію „Психопатологія“ із серіалу „Весела компанія“. Якщо у вас лише півгодини, подивіться „Психопатологію“. Ви дізнаєтеся практично все, що потрібно знати про підтекст, і заразом посмієтеся!..»