У роботі аналізується природа комічного у прозі нашого письменника-земляка О.М. Толстого. Вивчається місце сатиричної образності, анекдотичних, пародійних елементів у його художній системі. Зміст Від автора (3).1. Посмішка Олексія Толстого (4).2. Ці іронічні листи (9).3. Читаючи роботи літературознавців (20).4. Пошуки "свого" жанру (27).5. Чиста сатира або сатиричний компонент? (36).6. Диваки та самодури (40).7. Анатомія авантюризму (47).8. Дурман «тихого щастя» (52). «П'єро», «коломбини» та «вакханки» (58).10. Мистецтво лицедійства (67).11. Гравці та ігри (77).12. Сатиричне у сюжеті. Пригоди героя та іронія причин (86).13. Анекдот і феномен у сюжеті (92).14. Оборотні та нечиста сила (102).15. Іронічна усмішка Л. Толстого-фантаста (111).16. Художня «топографія» прозаїка (117).17. У дзеркалі речей (122).18. Оповідач та її позиція (125).19. Деталі та мотиви (131).20. Світ алогізмів (134).21. «Чуже» слово (139).22. Самоіронія героя (145).23. Елементи стилізації та пародії (150).24. Гра з читачем (160).25. Публіцист іронізує (165).26. Декілька слів на закінчення (174).Примітки (176).