«Ніколи мемуарів не писав. Так що за на хрін – мемуари! Мені тридцять років! Але агент сказав – треба, юрист сказав – треба, і президент натякав, начебто… чи ні? Їх, політиків, на тверезу голову хіба зрозумієш? Звичайно, письменник з мене ніякої. Ось, навіть рука болить – друкувати. Відвик. Так і не важливо це, головне скелет накидати. Я тепер, млинець, мультимільйонер! Мені спеціальний чол все це прописуватиме, з цими дієприслівниками. При такій кількості бабок, захочу – буде в стилі темної вежі, захочу – Гаррі Поттера. Від, так сказати, творця…»