"Над Феодосією кружляють «Юнкерси». Німці не в змозі вирвати ініціативу з наших рук. Вони в безсилій злості бомбардують маленьке курортне містечко з його легкими будинками, приморськими бульварами, будиночком Айвазовського та руїнами старої Генуезької фортеці." Так описував війну в Криму Костянтин Симонов."…Ми літали щоночі. Бомбили по відповідних німецьких колонах, по залізничних станціях і переправах. Тільки наступало сутінки, вилітав перший екіпаж, через 3-5 хвилин — другий, потім третій. Коли на вильоті стояв останній, ми вже чули тарахтіння першого, що повертається» — а це вже начштабу 588-го нічного легкобомбардувального Ірина Ракобольська. Саме сюди, на південь перекинуто авіакорпус Стаїна. Вони вже не новачки, вони досвідчені льотчики, але й битва їх чекає неабияк. Ворог рветься до кавказької нафти та зерна Кубані. Чи станеться в цій реальності катастрофа 42-го року, чи таки радянським людям вдасться змінити хід історії?