Час дії повісті Павла Амнуеля «Вибух» — жовтень 2001 року. Річарду Кірману за оцінкою лікарів жити залишилось лічені дні. Найвідоміший генетик, лауреат Нобелівської премії, помирав від раку. За іронією долі він останні п'ять років, працюючи на військових, створював генетичну зброю, а саме зараження ворожої території на рак. І ось він втікає з нью-йоркського шпиталю. Ніхто не знав таємниці. Насправді він не вмирав, а... воскрес! Задовго до цього їм була розгадана одна з таємниць нашої генетики, і виявилося, що рак не хвороба, а спроба еволюції створити новий вид людини, що прямує в щаблі розвитку. Але поки що ці спроби виявлялися невдалими. А Кірман зміг подолати цей «раковий поріг» і став надлюдиною. Але ні політикам, ні військовим не потрібен такий супермен, та ще з неприйняттям зла. Та й сам Кірман, маючи тіло і силу нової істоти, для якої телепатія і телекінез — лише ягідки, своєю свідомістю був ще звичайною людиною. Він став дуже небезпечним. Лише вибух ядерного заряду, який знищив ще тисячі людей, зміг його зупинити.