Чи доводилося вам колись прокидатися посеред ночі, задихаючись від дикого чорного страху, що сковує все тіло і розум, судомно намагаючись ухопити неслухняними пальцями страшну тінь? Або від власного напівшепоту-напівсипа у передсмертній безтілесній спробі покликати на допомогу, коли звук не йде з горла? Ласкаво просимо до серії оповідань «Кошмари сплячої»!