«–Ну скільки можна бути таким тюхою? Це тільки вдома ти такий спритний, зі мною майстер огризатись і бабусю передражнити, а в школі? – Сьогодні мама відвідала батьківські збори – і тепер ділилася враженнями. А я й не знав, що становище у мене настільки критичне. Виявилося, що менш активної в суспільному житті дитини, ніж я, у всій школі з собаками не знайдеш. Навіть результати моєї працьовитості – впевнені четвірки і в боях здобуті п'ятірки – маму не радували. Вона обмежилася зітханнями про трійки. Проте…»