Я жила дуже просто. Працювала на двох роботах, намагалася звести кінці з кінцями, спілкувалася з мамою та братом-близнюком. На цьому етапі я уникала його. Обшук, влаштований поліцією в будинку мого хлопця, став останньою краплею. Я покинула хлопця, а брат, щоб якось відволікти мене, запропонував повернутися до його групи. Але не брешу, що це рішення виявилося складним. Гра на барабанах у мене в крові, подібно до наркотику, спрага якого не вгамувалася довгих три роки. Проблема полягала лише в солісті. Так, вся справа в ньому. Схоже, барабани не єдина моя залежність. Він все ще мій наркотик.