Коли ти – грібаний Бог року на кшталт мене, то вчишся ігнорувати чутки. Люди завжди шепочуть у тебе за спиною. Я не можу звинувачувати їх у цьому, адже й сам зовсім не жив, як святоша. Гадаю, не дивно, що люди так легко вірять у найгірше. Хейтери продовжують ненавидіти, але я не з тих, хто дозволить себе принижувати. Зазвичай так і було. Проблема в тому, що коли від тебе відвертається весь світ… коли всі думають, що з тобою щось не так… тоді стає важко не звертати на це увагу. Чорт, та ти сам незабаром почнеш у це вірити. Я звалився з вершини світу, збираючи аншлаги на стадіонах цілий тиждень; уникав уваги і повністю ігнорував майбутнє. Я опустився на саме дно, і там мене нічого не очікувало, крім купки ненадійних друзів. Крім неї. Лорел. Вона повірила в мене. Вона мене зрозуміла. Вона хотіла допомогти мені. І змогла б витягти мене, але вона пізно з'явилася у моєму житті…