Вірші за всі три роки діяльності, за які й відбувся, на мій погляд, черговий злам парадигм. Вони як дві бетонні плити зіткнулися, тріснули, і з них виверглася цифрова лава, як насіннєва рідина, залишивши після себе застиглу льоду з крихтами, що склалися в специфічному буквеному порядку. Пропоную вам ознайомитись з ними. Вірші були видалені з паблика ВК, але це не означає, що вони зникли. Не-а. Вони зачепилися десь у просторах, десь на дні інтернету. Мені довелося трохи спуститися вниз, намацати їх, відірвати від цих просторів, вникнути в них знову і воскресити все до єдиної тварі без змін, тобто до єдиного віршика. І тепер вони перед вами. У зібраному важкому файлі. У своїй віковій послідовності. Від ранніх до найпізніших. Від найкринжових до найсумніших.