«16 липня 1833 року. Сьогодні пам'ятна для мене дата: мені виповнюється триста двадцять три роки! Вічний Жид? Звичайно ж ні. У нього за плечима залишилося вісімнадцять із зайвим століть. Порівняно з ним я зовсім юний Безсмертний. Отже, я безсмертний? Ось уже триста три роки я день і ніч задаюся цим питанням і не можу на нього відповісти. Сьогодні я виявив у моїх каштанових кучерях сиве волосся – вірний знак старіння. Однак, він міг залишатися непоміченим усі триста років – а інші люди стають зовсім сивими, не досягнувши і двадцятирічного віку…»