— Тобі варто лише сказати, що любиш мене і я зроблю так, щоб цей Діма сам покинув тебе. — Дивлячись у її очі казав я.— Я люблю тебе, але не роби нічого, це вже не виправити. Весілля вже скоро і, якщо щось зірветься, винна сторона дуже за це поплатиться. Не розпалюй у мені почуття, мені не потрібні проблеми... — Дивлячись на мене благаючим поглядом говорила Єва, а в мене, як тягар з плечей упав. Я торкнувся її щоки і з усмішкою полегшення потягнувся до Єви, яка повільно заплющивши очі розплющила губи. — Я теж ненавиджу тебе... — тихо сказала вона і я вп'явся в її губи, відчуваючи, як вона цілує мене у відповідь із колишньою палкістю.