Як завжди попереджаю зайвих цікавих, щоб у мене по газонах не ходили і траву не жували. Крім того, ті, хто хоче коментувати — підпишіться на автора, а то відповідати не буду, як і досі. Тут вам моя деміургія і більше нікогова, цукерками не годують і усмішками не розкидаються. Щоб наздогнати про що ця друга книга спочатку першу почитайте, лікнеп для ледарів не передбачений. Тим більше що цей том проміжний і до російсько-турецької війни 1877-78 років навряд чи дотягнемося. Інших турбот неабияк вистачає. Надії на те, що головгер стане королем Романії ніякої не даю, можу і комусь іншому перепродати по ходу п'єси. З мене станеться! Роскомпоту теж світле майбутнє не обіцяю, бо клану Романових занадто жирно буде. Зрештою, можна наприкінці 60-х і безкровний переворот влаштувати, щоб збудувати СРСР 19-го століття.