Городок Ц. — це старий млин на струмку і церква із сірого каменю, кабачок Сеппа Мюллера та скотобійня Родла на горі, старовинна школа та тихий цвинтар, який можна читати, як книгу. І ще Вольфі Енгельке. Без батька в Городку Ц. складно, але можна — мешкаючи час між шкільним ранком і різдвяними вечорами, приходом страшних перхтів та пригодами на міських вулицях, підробітками на заїжджому дворі «Білий баран» та приїздом бродячого цирку. Якось на горищі власного будинку Вольфі знаходить шкільний зошит — і дізнається, що мав брата. Є брат. Якого він ніколи не бачив, але тепер дуже хоче знайти його. І Вольфі має пройти довгий шлях до нього — кроком канатоходця, балансуючи між ангелом і вовком, дитиною і дорослим, образами та вмінням прощати. бути з іншими.