Коли ми говоримо про кіно, ми насамперед звертаємо увагу на художню його наповненість, на майстерність акторів, на режисерські рішення, сценарні вишукування та якість операторської роботи. Видатні картини (актори, режисери та ін.) одержують премії, що стверджують і підтверджують їхню художню цінність, і в цьому ключі споживач, усереднений масовий глядач, і мислить про кіно. Проте в суспільстві переможного і домінуючого капіталізму на другий план відходять міркування про продукт кіновиробництва як про товар, а про сам кінематограф - як про індустрію товарного фетишизму, в якій значення мають зовсім інші показники і характеристики, які визначає і спрямовує цілком видима рука капіталізму ... < /p>