Дивна все-таки у Бєлова виходить одіссея. Доля піднесла його на вершини успіху і влади, наче для того, щоб показати, що там діють ті ж вовчі закони, що й у світі криміналу. Після невдалого замаху на естакаді в Шереметьєві - нове сальто-морталь, і він опиняється на сміттєзвалищі, на самому дні життя. Але й там сильний надає собі право придушувати слабкого. І там копошаться зациклені на своїх маленьких грошах, на своєму маленькому шматочку влади вампіри, такі самі, як їхні антиподи на верхніх ярусах суспільства. Бєлов відчуває, десь на землі є місце, де на нього чекають, і де він стане самим собою... Десь там, за туманами...