Я завжди з підозрою ставилася до казки про Попелюшку. По-перше, мене не спокушав такий розклад: щоб знайти принца, потрібно перемити гори посуду, скопати кілометри грядок і вимити гектари підлоги. Не було в мене потягу до домашнього господарства. Я б замість дружби зі шваброю цьому татові такий скандал закотила, що йому б його стерва-дружина здалася оплотом смирення та чесноти! ...Мільйонер, він же принц, здавалося мені, це така людина, яка заробляє свої мільйони виключно для того, щоб витратити їх на таку, як я. ... Ясна річ, у метро мільйонери не їздять, і я пішла в люди – щоб осяяти життя якогось принца сяйвом чистої пристрасті. Але виявилося, не одна я така розумна – я зустріла багато дівчат, які мріяли про принца, і кожна мала свою стіну слави і поразок.