Сільвія ніяк не могла звикнути до того, що тепер вона вдова. Її чоловік Джонатан помер раптово, через кілька місяців після народження їхньої доньки, крихти Кетрін. Тепер кожен день Сільвії був заповнений турботами та турботами. Вона вивчила машинопис і стенографію, що давало можливість заробляти трохи грошей, і чекала, коли Кетрін підросте, щоб можна було знайти постійну роботу. Чи передбачала Сільвія якісь зміни у своєму житті? Чи чекала чогось від майбутнього? Мабуть ні. Але доля розсудила інакше…