У тілі, твердому як камінь, б'ється серце, що прагне любові.....

Протягом сімдесяти років Орестес разом з одинадцятьма своїми братами - гаргульями виконували свій обов'язок, захищаючи царство короля Кадмоса . що завдавало йому занепокоєння – це люди. Орестес мав намір змусити їх схилити перед ним коліна, допоки не помітив маленьку, тендітну дівчину, що накривала на стіл і залишалася при цьому майже непомітною. Щось у ній манило його, як ні до кого раніше. Астрід була налякана. Не тільки потужністю магічних створінь з нелюдською силою, а й покарання надмотора, якого привернула. Але замість покарання вона поринула в рай: приймала ванну, їла і кохала з Орестесом, ніби була для нього сенсом життя. Але Астрід була не така наївна, щоб повірити, що вона - щось більше, ніж тимчасове захоплення. Коли Орестес їде на пошуки зниклого брата, зрадники викрадають Астрід, маючи намір використати її, щоб підкорити собі Орестеса. Мало хто знав про їх любовний зв'язок, що стала їхньою слабкістю. І безглуздо було з їхнього боку недооцінювати силу їхніх ворогів...