Ти любиш однокласника, не можеш прожити без нього жодного дня, але повністю підкоритися цьому коханню не можна. По-перше, не заведено – десятий клас, і дорослі все ще вважають вас дітьми. По-друге, просто страшно - і ти сахаєшся від нього при зустрічах, усіма своїми вчинками показуєш, що він для тебе ніхто. А серце вистрибує з грудей, коли ти його бачиш, і погляд його ніби пропалює тебе наскрізь… Це болісне почуття у п'ятнадцять років – коли хочеш, але не можеш любити. І ти мрієш, щоб він тебе відпустив. Ти навіть відлітаєш від нього далеко, в інше місто. Але хіба втечеш від себе?