У багатьох підручниках та статтях при поясненні сутності викривлення простору-часу, що призводить до виникнення гравітаційної сили, сили тяжіння використовують метафору гумового листа. На лист поміщають масивне тіло і показують, як інші дрібні тіла скочуються до нього викривленою поверхнею мембрани. Однак ця метафора вводить в оману, створюючи відчуття тривимірності конструкції. У цьому випадку дрібні тіла можуть скочуватися лише під дією гравітації. Пояснення гравітації із залученням гравітації – це некоректний спосіб. Прогин гумового листа насправді не пов'язаний із третім виміром. Насправді згинання мембрани слід розглядати як функцію сили тяжіння. Цей прогин мембрани ми називаємо гравітаційною лійкою, буквально тривимірним графіком сили. Всі тіла в цій конструкції можуть рухатися тільки площиною двох координат, ніякого скочування у вирву бути не може.