Чи могла я, дівчинка, яка проводила весь свій час за навчанням уявити, що любитиму так сильно, готова віддати своє життя тільки за те, щоб ще раз побачити його. Хіба може бути так легко, спокійно, коли він поряд? Хіба можна забути все та всіх, живучи лише одним бажанням володіння? Для мене більше немає вчора, немає завтра, є тільки зараз і він, мій дракон. — Я покажу тобі свій світ,— запропонував він. Щоправда, його світ мене не прийняв, викинув, як бездомне голодне кошеня. На що я розраховувала жити з драконом? Ось дурна! Сумувала, дико сумувала, нескінченно ворушила в пам'яті спогади про щасливі хвилини, проведені з ним, але він уже не повернеться. У наших стосунках настала точка неповернення. Це кінець! Я так вважала, але помилилася…